Яким раніше був водопровід

Людство протягом всієї своєї історії намагалось селитися якомога ближче до джерела чистої питної води. У всі часи вода була необхідна не тільки щоб втамувати спрагу, але також для багатьох пубутових, сільськогосподарських та інших потреб. Суспільство розвивалось і об'єм води, необхідний кожній людині постійно зростав. Якщо сьогодні доросла людина використовує близько 350 літрів води на добу, то в часи стародавнього Риму заможна людина потребувала втричі більше води. Виникає питання: як такі неймовірні об'єми води доставлялись користувачам в стародавні часи? Звичайно, за допомогою водопроводу.

Найпростіші елементи водопроводу - колодязі, зрошувальні канали біли в розпорядженні Вавилона, Асирії та Єгипта - одних з найдревніших цивілізацій. Але дійсно вражаючого успіху в збудові водопроводу досягли древні римляни. Початком водопровідних робіт був пошук джерел води, трасування майбутнього водопроводу, також багато часу виділяли на проектування очисних споруд. Тільки піля цього починали будівництво. Вода доставлялась в фонтани, приватні та громадські лазні, акваріуми, таке інше.

Водопровідні роботи по будівництву водопроводу починали з вибору джерела на достатній висоті та розкопки великого водосховища, з якого вода по підземним та надземним трубам надходила в загальне та особисте користування римлян. Матеріалом для підземних труб виступало дерево, свинець та глина. Спеціальні отвори на певній відстані гарантували свіжість води, що доставлялась. Надземна частина водопроводу мала гидроізоляцію з штукатурки, також мали отвори для доступа повітря. Такі водопроводи зводили навіть над ріками. Римський водопровід міг досягати довжини порядка 10 кілометрів, а висота його сягала декількох десятків метрів. Окрім акведуків, в Римі споруджували водойми-відстійники, котрі були покликані очищати воду. З трьох резервуарів вода розподілялась на різні потреби.

‹‹ Повернутися